Як ішов я з Дебречина додому

Піккардійська Терція, українська акапельна формація, утворена 24 вересня 1992 року у  Львівському музичному училищі, як квартет: Володимир Якимець, Ярослав Нудик, Андрій Капраль і Богдан Богач.

 

1993 році, дипломанти фестивалю «Червона Рута» у Донецьку.

 

1994 році, перемогли на фестивалі «Доля» в Чернівцях і в цьому році, записують дебютний альбом «Піккардійська Терція».

 

1995 році, з піснею «Пустельник», завоювали Гран-Прі телефестивалю «Мелодія-95», зовсім не попсова «Піккардійська Терція» несподівано потрапила в трійку претендентів на «Золоту Жар-птицю» «Таврійських Ігор» в номінації найкраща поп-група року.

 

Восени 1996 року Андрія Базиликута замінив Андрій Шавала з хорової капели «Трембіта», в якій, до речі, і працює більшість учасників «Піккардійської Терції».

 

2000 році за всю історію знаменитого міжнародного фестивалю акапельного співу «Vokal Total» у Мюнхені, організатори вперше запросили творчий колектив зі Східної Європи. Ним стала «Піккардійська Терція».

 

2001 році, попри постійну ротацію учасників, формація удруге отримала запрошення виступити на «Vokal Total».

 

2006 році, виступ перед членами Європейської комісії в королівському палаці в Брюсселі.

 

2007 році,  виступ у Сопоті (Польща) на фестивалі «Top Trendy», де зазвичай виступають лише польські виконавці.

 

25 серпня 2007 році, спільний концерт «Піккардійської Терції», Руслани та Ал ді Меоли у супроводі симфонічного оркестру «Leopolis».

 

У 2014 році, пісня гурту «Піккардійська терція» під назвою «Гей, пливе кача…» лунала під час поховання героїв Небесної сотні. Відтоді композиція стала символом прощання з героями, які загинули в Україні під час військових дій.

 

8 листопада 2017 року, вокалістам львівської формації «Піккардійська терція» — В. Якимцю, Я. Нудику, Р. Турянину, Б. Богачу, А. Капралю та А. Шавалі, з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, Указом президента України № 355/2017 присвоєно звання Заслужених артистів України.

 

У репертуарі вокальної формації майже 300 композицій, серед яких класичні твори («Неаполітанська пісня» та «Легенда» Петра Чайковського, «Коли розлучаються двоє» Генріха Гайне, «Ave Marija» Джакомо Качіні та інші), обробки народних пісень («А у полі річка», «Туман яром», «Горіла сосна», «Йшли корови», «Ой, Марічко», «Сумна я була»), власні композиції («Берег ріки», «Кантрі», «Пустельник», «Сад ангельських пісень», «Старенький трамвай» ).