Не перший раз зустрічаю коментар, що народна пісня не являється народною. Люди чомусь вважають, що пісня яка має автора не може бути народною, на мій погляд це дивно. Такий коментар я отримав до пісні «Гей соколи» кліп якої зробив нещодавно. "Гей соколи"
Українська народна пісня
Більшість народних пісень мають автора, не існує пісні без автора, існують забуті автори пісень, яких ми втратили в наслідку якихось історичних подій або по іншим причинам. Народну пісню «Засвіт встали козаченьки» написала Маруся Чурай. Українську народну пісню «Розпрягайте хлопці коні» написав Іван Негребецький. Багато народних пісень написав Тарас Шевченко.
Поети сучасності теж можуть написати пісню, яка може стати народною, правда цій пісні потрібно заслужити це звання. Пісня стає народною не тому що вона немає автора а тому що вона живе в народі і передається з уст в уста, і передає дух народу. Якщо поет сучасності напише твір який буде жити в народі, і буде передавати дух цього народу його твір обов'язково стане народним. Подібним твором стала пісня «Наливаймо браття кришталеві чаші» яку написав Вадим Дмитрович Крищенко
Вікіпедія так пише про народну пісню
Першотворці народних пісень, як правило, невідомі, або взагалі не можуть бути визначені через колективне авторство ( від себе - поняття колективне авторство незрозуміле, я щось не бачив щоб колектив писав вірші ) . Народна пам'ять зберегла лише деякі імена авторів пісень, які стали народними. Це Маруся Чурай, авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Засвіт встали козаченьки»; козак Семен Климовський — «Їхав козак за Дунай». Друга частина народних пісень — літературного походження: «Реве та стогне Дніпр широкий» (Т. Шевченко), «Ніч яка місячна» (М. Старицький).
Ой у вишневому саду - Українська народна пісня
Цвіте терен - Українська народна пісня