Костянтина Іванівна Малицька

Народну пісню «Взяв би я бандуру» написала Костянтина Іванівна  Малицька, цю пісню не слід плутати з іншою  народною піснею «Де Крим за горами», яка в сучасному виконанні має таку саму назву.  

Костянтина Малицька, українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень «Чом, чом, чом, земле моя…», «У Січі, у Січі гуртуймось брати».  

Народилась 30 травня 1872 року, в селі Кропивник (тепер Калуського району Івано-Франківської області), в сім'ї греко-католицького священика. Початкову школу закінчила в Станиславові (Івано-Франківськ), закінчила вчительську семінарію у Львові. Вчителювала в народних школах, у невеличких містах Галичини (зокрема в Галичі), на Буковині (Лужани) та у Львові в дівочій школі Українського Педагогічного Товариства.

Брала активну участь у громадсько-політичному житті, засновувала хори, читальні «Просвіти». Була однією із засновниць «Жіночої громади Буковини». Тривалий час працювала у виділі цієї організації як секретар. Працювала в педагогічних товариствах «Рідна школа», «Крайове товариство охорони дітей і опіки над молоддю».

У 1912 році, спільно з Марією Білецькою дала почин для заснування фонду «На потреби України», що був матеріальною допомогою для УСС 1914 році. У 1914 році, інтернована російською окупаційною владою до Красноярська, де стала першою вчителькою української школи імені І. Котляревського. Після п'ятирічного перебування в Сибіру Костянтина Іванівна у 1920 році. повернулася до Львова, де знову почала працювати в школі імені Тараса Шевченка.

Повернувшись до Львова, Костянтина Малицька одразу включається в громадську діяльність, ніби намагається наверстати впущені роки царського заслання. Вона багато сил і енергії віддає розвитку української школи, і особливо її рідної Дівочої школи імені Тараса Шевченка. Тоді ж вона захоплюється кооперативним рухом, створює крамниці для фінансової допомоги освітянам, працює в психотехнічній секції, яка запровадила в школах тестування, анкетування. У 1934 році, при її безпосередньому сприянні, були підготовлені понад 500 тестів для визначення в учнів ступеня концентрації їх уваги, абстрактного мислення, зорової та вербальної пам’яті, вміння орієнтуватися в просторі. Костянтина Іванівна обстоювала необхідність перебудови шкільництва, її непокоїла проблема відірваності змісту навчання від життя та суттєвої відмінності навчання в міських та сільських громадах.

Костянтина Малицька відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема «Малі герої», «Гарфа Леїлі»; автор багатьох січових пісень. Друкувала твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», сатиричному часописі «Комар» та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу «Дзвінок» (Львів). Писала статті на педагогічні і громадські теми, робила переклади. Відома своїм переказом «Робінзона Крузо» Д. Дефо (Львів, 1903), перекладала також прозу Сельми Лаґерлеф («Керниця трьох мудреців з Востока» , преклала також окремі твори О. Пушкіна та М. Лермонтова.

У радянський час, з 1939 року, вона працювала старшим бібліографом Наукової бібліотеки імені В. Стефаника, укладала універсальний покажчик дитячої літератури. 

У 2016 році, вперше з 1932 року побачила світ книга дітей, яку написала Костянтина Іванівна Малицька «Чистенький і Юрзі-Мерзі» видавництва «Розумна дитина». Померла у Львові 17 березня 1947 року

Текст пісні - Взяв би я бандуру >>>>>