Пригадаю ті волошки сині квіти

Волошки

Українська народна пісня

Слова: Ярослав Ткачівський 

Музика: народна

Виконує: Оксана Романюк

 

Текст пісні -Волошки

 

Пригадаю ті волошки сині квіти

Як волосся твоє ніжно пестив вітер,

Як за обрій п’яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок.

Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

 

Як за обрій п’яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок.

Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

 

Все минуло, промайнуло, мов розлука,

З того часу, як сплелися наші руки.

 

Ти сподобав собі іншу, я не проти, я не проти,

Тож навіщо на весілля мене просиш??

Ти сподобав собі іншу, я не проти, я не проти,

Тож навіщо на весілля мене просиш??

 

Я прийду, мов не болить мене ні-трошки

І урочисто принесу тобі волошки.

 

А як будуть синьоокі в тебе діти, в тебе діти,

Пригадай оті волошки, наші квіти.

 

А як будуть синьоокі в тебе діти, в тебе діти,

Пригадай оті волошки, наші квіти.

 

Йдеш, заплаканий, до шлюбу, віє вітер,

Він тобі за мене сльози ніжно витер.

Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози, наші сльози,

А між нами заметілі і морози.

 

Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози, наші сльози,

А між нами заметілі і морози.

 

Пригадаю ті волошки, сині квіти,

Як волосся твоє ніжно пестив вітер,

Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок.

Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

 

Як за обрій п’яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок.

Все минуло, промайнуло, мов в тумані.