Рушничок я тобі вишиваю

У грудні 1969 року, у Канаді, в місті Монреалі, нащадки українських емігрантів, Андрій Гарасимович, Юрій Штик, Євген Осідач та Степан Андрусяк, спонтанно організували ансамбль, який назвали Рушничком. Через кілька років цей ансамбль  стане найпопулярнішим українським ансамблем в усій Північній Америці.

Перший виступ ансамблю відбувся у грудні 1969 року, напередодні Нового року. Свої перші пісні гурт Рушничок переважно вигравав на танцях, далі музиканти грали на весіллях, вечірках, та інших забавах в Монреалі, та його околицях. Загальне визнання ансамбль здобув після виступу на одному із заходів української громади в столиці Канади. Після цього успіху «Рушничок» запрошують на Канадсько-Український національний фестиваль (1972) в Давфін (провінція Манітоба), на Союзівку (1973) в Кергонксоні (Kerhonkson, штат Нью Йорк, США), на мистецький фестиваль «Garden State Arts Festival» (1974) в Голмделі (Holmdel, штат Нью Джерсі, США) та ряд інших музичних фестивалів по всій Північній Америці.

Ансамбль виконував різну музику, в його репртуарі були українські народні пісні, були пісні, які вони самі писали. В Радянську Україну платівки та записи ансамблю потрапляли нелегально, оскільки багато текстів були "антирадянськими" за змістом, як от: "Земле моя", "Гей спепами", "Пісня про Тютюнника", "Рушничок я тобі вишиваю" та інші. Неперевершеною досі лірикою є такі авторські пісні як "Ти", "Танго", "Вечірня пісня". 

У 80-х роках «Рушничок» припиняє активну концертну діяльність, музиканти збираються тільки для виступів на окремих концертах.

Творчість «Рушничка» мала величезний вплив на розвиток української музичної культури у Північній Америці. Ансамбль фактично започаткував новий зразок музичного мистецтва української діаспори, та став прикладом для численних українських ансамблів, які з’являлись у Північній Америці у 70-х роках.